Україна у КОСМОСІ (1ч.)

Українські люди, започаткувавші космонавтику:

• Юрій Дрогобич
• Констянтин Ціолковський
• Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей)

Юрій Дрогобич

Юрій Дрогобич (1450-1494) - справжнє ім’я Юрій Котермак - народився в Дрогобичі, на Галичині. Освіту здобув спочатку в Україні, а вищу – у Кракові (Польща) та в Болонському університеті (Італія), де й був спочатку ректором. У Римі видав астрономічний календар «Прогностична оцінка поточного 1483 року». 

У той час з-під пера Дрогобича вийшов трактати про затемнення Сонця і Місяця – "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Ю.Дрогобича містять наукові дані з астрономії, географії та ін. Зараз є багато рукописів. Потім у Кракові в університеті викладав астрономію та медицину, саме там у нього був учень М. Коперник.

Костянтин Ціолковський

Костянтин Едуардович Ціолковський народився 17 вересня 1857 року в селі Іжевська Рязанської губернії. У дитинстві він захворів на скарлатину і втратив слух. Приглухуватість позбавила хлопчика багатьох дитячих забав і вражень. Тому з малих років він починає майструвати іграшки ляльок, годинники... За сімейними переказами, рід Ціолковських веде свою генеалогію від козака Северина Наливайка, який керував антифеодальним селянсько-козацьким повстанням на Україну в 16 столітті. Нащадки Наливайко були заслані в Полоцьке воєводство, де поріднилися з дворянської сім'єю і прийняли їх прізвище - Ціолковський. З 1896 року Ціолковський систематично займався теорією руху реактивних апаратів і запропонував ряд схем ракет дальньої дії і ракет для міжпланетних подорожей. 

Після Жовтневої революції 1917 року він багато і плідно працював над створенням теорії польоту реактивних літаків, винайшов свою схему газотурбінного двигуна. У 1927 році опублікував теорію і схему поїзда на повітряній подушці. Кратер К.Е. Ціолковського на Місяці та мала планета 1590 Tsiolkovskaja. Кратер має чіткий вал, терасу, потужний зовнішній вал, багато піків і гірку на дні, тріщину, нерівний характер дна, лаву на дні, не має променевої системи. Найраніші записи Ціолковського щодо міжпланетних сполучень віденосяться до 1878-1879 рокув, коли він почав складати «астрономічні креслення».В тіж роки ним був сконструйований прилад для вивчення дії на живі організми прискорення сили тяжіння. Першою науковою працею в якій вчений висловив думку про можливості використання принципу реактивного рухудля переміження у всесвітньому просторі, була монографія «Вільний простір» (1883). В архіві Російської Академії наук зберігся листок, датований 10 травня 1897 року, на якому була написана формула залежності між швидкістю ракети в кожний момент часу, швидкістю витікання газу із сопла двигуна, масою ракети і масаю вичерпаних вибухових речовин. Ціолковськкий науково обгрунтував проблеми пов'язяні з ракетними космічними польотами. Ціолковський не зупинився  на досягнутому і дав точне опис двигуна раекети. 

Пророцькими виявились ідеї Ціолковського, щодо вибору рідкого двохкомпонентного пального, регенеративного охолодження камери згоранняі сопла двигуна компонентами палива, керамічної ізоляції елементів конструкції, роздільного зберігання і насосної подачі компонентів палива, про керування вектором тягишляхом повороту вихідних частин сопла та газовими рулями. Роботи Ціолковського з ракетодинаміки і теорії міжпланетних сполучень були першими суворо науковими розробками в всесвітній науково – технічній літературі. "Время иногда неумолимо стирает облики прошлого, но идеи и труды Константина Эдуардовича будут все более и более привлекать к себе внимание по мере дальнейшего развития ракетной техники", - таку оцінку ученому Ціолковському дав С.П. Корольов.

Юрій Кондратюк

Навряд чи знайдеться в історії космонавтики людина, біографія якого була б настільки загадкової і містила так багато незрозумілих подій, як у вченого, що стоїть на ряду із К.Ціолковським і який увійшов в науку під ім'ям Юрія Васильовича Кондратюка. Половину свого життя він прожив під чужим ім'ям і до цих пір невідомо, де, коли і за яких обставин закінчив її.     Його справжнє ім'я - Олександр Ігнатійович Шаргей. Народився він 21 червня 1897 р. у Полтаві. Його мати була з баронського роду  фон Шліппенбахів, а батько – царський чиновник. У часи Першої світової війни потрапив прапорщиком на фронті, потім служив старшиною армії Української Народної Республіки, а згодом у своєму війську денікінці. За такий біографічний «салат» комуністи могли легко розстріляти. Після невдалої втечі за кордон, його мачуха дістає йому документи померлого студента й він перевтілюється у волинянина Юрія Кондратюка. На Алтаї будував за власним проектом зерносховище без жодного цвяху на 10000т зерна, за що йому й вибили на допиті одинадцять зубів і дали три роки заслання (мовляв, без цвяхів, щоб воно розвалилося), а зерносховище простояло до сьогодні (розібрали не так давно). 

Вже у 17-річному віці, студентом, робив власні астрономічні розрахунки  і сміливі наукові рішення. Свої розрахунки виклав у власних книжках: «Тим, хто буде читати, щоб будувати», «Про міжпланетні подорожі», «Освоєння міжпланетних просторів». Через десять років про нього заговорили на Заході, а потім й Радянський Союз. Саме по його розрахункам й за його планом американці літали на Місяць.

Їм було запропоновано:

• використовувати опір атмосфери для гальмування ракети при спуску з метою економії палива;

• при польотах до інших планет виводити корабель на орбіту штучного супутника, а для посадки на них людини і повернення на корабель застосувати невеликий злітно-посадочний корабель (пропозиція реалізована американським агентством NASA у програмі «Apollo»);

• використовувати гравітаційне поле зустрічних небесних тіл для дорозгону чи гальмування при польоті в Сонячній системі («пертурбаційний маневр»).

• У цій же роботі розглядалася можливість використання сонячної енергії для харчування бортових систем космічних апаратів, а також можливість розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для висвітлення поверхні Землі.

Саме це викорістовують у найсучаснішіх технологіях.

Доктор Лоу, американський учений, задіяний у місячній програмі НАСА, після успішного завершення її, заявив:

«Ми розшукали маленьку непримітну книжечку, видану в Росії відразу після революції. Автор її, Юрій Кондратюк, обгрунтував і розрахував енергетичну вигідність посадки на Місяць за схемою: політ на орбіту Місяця - старт на Місяць з орбіти - повернення на орбіту і стиковка з основним кораблем - політ на Землю ».

А це означає - він визнав, що політ американських астронавтів на Місяць виконаний по «трасі Кондратюка».